Навколишнє середовище це

Навко́лишнє приро́дне середо́вище  — всі живі та неживі об'єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині (наприклад, навколишнє середовище країни). Сукупність абіотичних та біотичних факторів, природних та змінених у результаті діяльності людини, які впливають на живий світ планети. Відрізняється від інших складових навколишнього середовища властивістю самопідтримання і саморегуляції без корекції з боку людини.

Цей термін включає низку ключових компонентів:

1. Повні одиниці рельєфу, які функціонують як природні системи без значного людського втручання, зокрема всі рослини, тварини, скелі тощо, а також природні явища, які відбуваються в їх межах.
2. Універсальні природні ресурси та фізичні явища, що не мають чітких меж, наприкладповітря, вода, клімат, так само як і випромінювання, електрична напруга й магнетизм, які не мають антропогенного походження.

Екологічні проблеми навколишнього середовища

У ХХ столітті широкого поширення набули такі процеси, як забруднення води, грунту і повітря, опустелювання земель, знищення лісів і т.і. Виникли такі специфічні явища як кислотні дощі. Несприятливі екологічні явища перетворились в суттєвий елемент життєдіяльності людства, здійснюючи відчутний вплив на різноманітні сторони людської діяльності: економіку і політику, моральний стан і здоров`я людини, і багато, багато іншого... 
У цьому розділі я спробую розкрити ряд несприятливих екологічних процесів, показати масштаби їх розвитку і довести, що ці екологічні проблеми вимагають їх вирішення, вони не можуть чекати. Адже нині цивілізація стоїть ніби на лезі бритви, що кожної секунди загрожує їй зірватися в безодню. Людство балансує на найтоншій грані між буттям і небуттям. І ця критична межа ледве-ледве відокремлює наш світ від марочного хаосу. 

Пропозиції щодо вирішення проблем забруднення атмосферного повітря

Визначення найбільш енергоємних та екологічно неприйнятних для подальшого використання об'єктів житлово – комунального господарства, з метою зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Проведення реконструкції комунальних систем та об'єктів тепло і водопостачання шляхом впровадження новітніх енергоефективних технологій з енергозбереження.

Зниження втрат при генеруванні, транспортуванні та споживанні тепла, електроенергії, води і газу за рахунок енергомоніторингу і технічних засобів.

Широке використання високоточних приладів обліку і регулювання тепла, води, електроенергії і газу.

Створення захисних рослинних поясів навколо виробничих та шкідливих підприємств.

Впровадження та розвиток нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії.

Здійснення постійного моніторингу за джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Провести модернізацію та технічне переозброєння газоперекачувальних станцій та установок.

Оскільки основним забруднювачем атмосферного повітря є автомобільний транспорт, то:

на обласному рівні:

- для більш якісного контролю за станом атмосферного повітря в області організувати додаткові стаціонарні пости контролю за станом атмосфери в наступних райцентрах області: Мукачеві, Хусті і Берегові;

- оптимізацію руху автотранспорту у великих містах, шляхом будівництва шляхових розвязок, підземних переходів, тощо;

на державному рівні:

- розробити та ввести в дію державний стандарт на вміст шкідливих забруднюючих речовин у відпрацьованих газах дизельних двигунів автомобілів;

- терміново ввести для автотранспорту нашої держави єдиний екологічний талон (єдиного типу чи зразку) для всіх областей, а також міст Києва і Севастополя;

- вирішити питання по виготовленні каталізаторів вихлопних газів для двигунів внутрішнього згоряння.

Основні принципи охорони навколишнього природного середовищ

Основними принципами охорони навколишнього природного середовища є:

• а) пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності;
• б) гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей;
• в) запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;
• г) екологізація матеріального виробництва на основі комплексності рішень у питаннях охорони навколишнього природного середовища, використання та відтворення відновлюваних природних ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій;
• д) збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об'єктів і комплексів;
• е) науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища;
• є) обов'язковість екологічної експертизи;
• ж) гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища, формування у населення екологічного світогляду;
• з) науково обґрунтоване нормування впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище;
• и) безоплатність загального та платність спеціального використання природних ресурсів для господарської діяльності;
• і) стягнення збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів, компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
• ї) вирішення питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів з урахуванням ступеня антропогенної зміненості територій, сукупної дії факторів, що негативно впливають на екологічну обстановку;
• й) поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього природного середовища;
• к) вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища на основі широкого міждержавного співробітництва.

Ефективність заходів з охорони навколишнього природного середовища

Природоохоронні заходи мають на меті поліпшення стану навколишнього середовища та створення відповідних умов для цього. Основними ознаками природоохоронних заходів є.
підвищення екологічності продукції, що випускається підприємствами для суспільного і особистого споживання;
зниження споживання природних ресурсів на одиницю продукції, що випускається та здійснення ефективної господарської діяльності;
зменшення забруднення природних комплексів викидами, стоками, відходами, фізичними випромінюваннями;
зниження концентрації шкідливих речовин у викидах, стоках, відходах;
поліпшення стану середовища існування людей. Основною метою заходів з охорони та раціонального використання водних ресурсів є підтримання оптимального стану малих річок, будівництво обладнаних майданчиків, причалів та під'їзних шляхів для навантажувально-розвантажувальних робіт, ліквідація осередків забруднень підземних вод; розробка та будівництво магістральних колекторів для збирання господарсько-побутових, промислових та зливових стічних вод; розробка та будівництво головних та локальних очисних споруд, створення системи оборотного та безстічного водокористування, організація пристроїв для збирання та переробки стічних вод.
Обґрунтування та оцінка природоохоронних заходів є основою економічного методу управління охороною навколишнього природного середовища. Оцінка ефективності природоохоронних заходів здійснюється за соціальними, економічними та еколого-економічними результатами.

Соціальні результати природоохоронних заходів полягають у:

поліпшенні фізичного розвитку населення;

скороченні захворювання людей;

зростанні тривалості життя і періоду активної діяльності;

поліпшенні умов праці і відпочинку;

підтримці екологічної рівноваги, включаючи збереження генетичного фонду;

збереженні естетичної цінності природних і антропогенних ландшафтів, пам'яток природи, заповідних зон і інших охоронних територій.

Шляхи поліпшення стану навколишнього середовища в Україні

Зростають площі еродованих земель, посилюються процеси підкислення, засолення, ущільнення, підтоплення, забруднення та засмічення ґрунтів, зменшується вміст гумусу.

У населених пунктах скорочуються площі зелених насаджень, руйнуються системи захисних лісових смуг уздовж залізниць, автомобільних шляхів та каналів.

Водні ресурси використовуються нераціонально, продовжується їхнє забруднення та виснаження. Наявні очисні споруди працюють неефективно, почастішали аварійні скиди забруднених зворотних вод. Продовжує зростати диспропорція між потужностями водопостачання та водовідведення.

Забруднення повітря в більшості міст за окремими показниками перевищує встановлені нормативи. Зростає частка автотранспорту в загальному забрудненні атмосфери.

Залишається невирішеною проблема збирання, обробки, знешкодження та видалення відходів, зростає засміченість територій побутовими відходами.

Таким чином, назріла нагальна потреба ефективного і прискореного розв'язання в нашій країні завданьекологічної безпеки соціально-економічного розвитку та переведення національної економіки на модель сталого й екологобезпечного функціонування вже в найближчій перспективі.

Головна мета сучасного етапу національної політики - суттєве поліпшення стану навколишнього середовища України в антропосфері, соціосфері, техносфері, біосфері, атмосфері, гідросфері, літосфері та інших компонентів, створення екологоекономічних передумов для сталого або збалансованого розвитку нашої держави.